Українські десантники під час наступу на Олександрівському напрямку змогли просунутися на 20–25 кілометрів у глиб російської оборони, при цьому командування РФ не одразу усвідомило масштаби прориву. Про це в інтерв’ю ТСН розповів командир 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Руслан Маришев.
За словами Маришева, українські підрозділи діяли максимально приховано, щоб росіяни не змогли відстежити їхній рух. Водночас російські командири часто вводили в оману своє вище керівництво, повідомляючи неправдиву інформацію про розташування переднього краю оборони. «Дуже багато командирів Російської Федерації обманювали своє вище керівництво, даючи неправдиву інформацію про їхній передній край, де він фактично знаходиться», — зазначив комбриг.
Маришев навів приклад, коли навіть після глибокого просування українських військ російське командування не вірили у втрату позицій: «Навіть тоді, коли ми вже були на 20–25 км вглибину оборони російських військ, то їхнє керівництво в це не вірило і давали карти, які ми у них витягували ще за 25 км в нашому тилу, хоч ми вже були дуже в тилу ворога».
Він також розповів про випадок, коли українські штурмові підрозділи знищили російського командира батальйону, а командир полку навіть не усвідомлював, що українці вже перебувають у цьому районі. «Навіть були такі випадки, коли мої штурмові підрозділи вбивали там командира батальйону РФ, а командир полка навіть не розумів, що ми вже там», — додав Маришев.
Командир 95-ї бригади пояснив, що основним завданням підрозділів було прорвати передній край оборони противника, знищити російських військових, які проникли в українську оборону, і просунутися до визначених рубежів. Операція розпочалася за населеним пунктом Вербове, після чого українські війська звільняли території та населені пункти, долаючи укріплені російські позиції, зокрема бетонні ДЗОТи та ВОПи. Для цього використовували авіацію, високоточну зброю, штурмові заряди та дими. Частину укріплень обходили, перерізаючи логістику противника, і продовжували наступ.
