Сили оборони України за перше півріччя 2026 року уражали 697 цілей на території Росії за допомогою дальнобійних безпілотників deep-strike, вивівши з ладу рекордні 43% потужностей російських нафтопереробних заводів. Масштабна 40-денна операція стала кульмінацією системного нарощування ударних можливостей.

За даними 1 Окремого центру безпілотних систем СБС, кількість ударів у глибину ворожої території зросла на 1150% порівняно з минулим роком. Основними цілями залишаються паливна галузь, оборонна промисловість та логістика, що їх обслуговує. У червні, за словами військових, було уражено 11 нафтопереробних заводів та понад 8 підприємств ВПК, а Москва «пилала дважди».

Дальність польотів дронів також поступово збільшується. У липні 1 Окремий центр СБС спільно з іншими підрозділами завдав одного з найболючіших ударів по Омському НПЗ, що розташований за понад 2400 км по прямій. З урахуванням маневрів безпілотники долали до 3000 км, встановлюючи зону ураження на території Сибіру.

Головна відмінність deep-strike дронів від тактичних — велика кількість палива та ємність елементів живлення, що забезпечує значну дальність польоту. Як пояснив голова правління компанії Culver Aerospace Олег Крот, такі платформи проєктуються під довготривалі і складні профілі польоту, де на перший план виходять енергоефективність, аеродинаміка, стабільність двигуна та надійність навігації.

Українські виробники, зокрема DG Industry, розробляють універсальні платформи, які можуть виконувати різні завдання — від ударних операцій до ролі ретранслятора або імітації цілей для ППО противника. Це дозволяє одним типом дронів закривати кілька функцій без потреби у різних платформах.

Маршрути польотів deep-strike дронів готуються заздалегідь з урахуванням дальності, обмежень платформи, навігаційних умов та факторів безпеки. Ручне управління для таких систем обмежене, натомість важливими є автономність, якість планування місії та стійкість до радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Процес протидії РЕБ — це комплекс заходів, що включає навігаційну стійкість, резервування критичних елементів і постійне оновлення систем. Як зазначив Олег Крот, "перевага у цій гонці належить тому, хто швидше навчається, впроваджує зміни і краще інтегрує досвід бойового застосування".

Українські виробники активно адаптують свої рішення до умов фронту, зокрема впроваджують супутникові канали зв’язку, що дозволяє виконувати завдання навіть у зоні активного РЕБ. Це забезпечує стабільність роботи дронів і знижує вплив засобів противника.

Тестування deep-strike систем проходить у кілька етапів — від інженерної перевірки компонентів до наземних і льотних випробувань. Такий комплексний підхід гарантує надійність і ефективність безпілотних комплексів у бойових умовах.