Начальниця групи медичної евакуації Легіону «Свобода Росії» Анастасія з позивним «Зірка» розповіла в ефірі 24 Каналу, що не могла терпіти те, що відбувається в Україні, і саме це стало для неї переломним моментом для активних дій.

Після початку повномасштабного вторгнення Анастасія намагалася через свою велику російськомовну аудиторію пояснювати людям у Росії реальний стан справ в Україні. Вона родом із Москви, дитинство провела на Уралі, тому серед її знайомих було багато людей, з якими вона разом росла, навчалася та працювала. «Для мене відчуття, що я нічого не можу зробити, – найстрашніше у світі. Воно просто виїдало мене зсередини, коли я бачила, що відбувається. Я людина, якій легше змусити себе діяти, навіть якщо це здається неможливим, ніж терпіти й дивитися», – розповіла «Зірка».

Спроби достукатися до знайомих у Росії швидко наштовхнулися на заперечення російських злочинів. Їй відповідали, що кадри з України нібито постановочні, говорили про «Голлівуд» і «спецефекти», навіть коли Анастасія пояснювала, що деякі відео знімали її близькі друзі. Частина людей одразу виступила проти війни, але багато хто з них згодом виїхав із Росії. «Друзі з України писали мені: „Нас бомблять, нас бомблять, нас бомблять“. Ти щодня живеш у цьому й розумієш, що нічого не можеш зробити. І в мене одразу виникла думка: „Піду в армію“», – пригадала медикиня.

Першою реальною можливістю допомогти стала евакуація українських дітей. Анастасія придбала великий будинок і закликала знайомих виїжджати з України, особливо родини з дітьми. Одна з її колег залишалася в країні, її чоловік пішов воювати, тому вона попросила тимчасово прихистити дітей. «До мене приїхали діти й наповнили дім сміхом, криками, сльозами. Я дивилася, що коїться в Бучі, потім заходила до кімнати, де вони спали, сиділа поруч і думала: „Боже, ці діти в безпеці“», – пригадала «Зірка».

Коли ситуація в Києві стала стабільнішою, батьки повернули дітей додому, щоб вони навчалися в українській школі. Після їхнього від’їзду у Анастасії знову з’явилося відчуття, що вона робить недостатньо. Вона вирішила: «Я хочу йти в армію, хочу брати зброю, хочу боротися проти всього цього. Я хочу захищати дітей України, хочу, щоб це закінчилося». Тоді вона звернулася до українського військового комітету в Парижі, хоча розуміла, що російський паспорт стане серйозною перешкодою.

У комітеті їй не змогли запропонувати службу, але порадили звернути увагу на Легіон «Свобода Росії», про який Анастасія тоді майже нічого не знала. У 2023 році вона почала вивчати інформацію про підрозділ, дивилася документальні матеріали й була вражена росіянами, які свідомо вирішили воювати на боці України проти режиму у власній країні. «Я подивилася документальні фільми й була вражена тим, які це люди, що вони говорять і який вибір зробили. Для мене це одна з найважчих громадянських позицій, яку взагалі можна обрати», – розповіла «Зірка».

Особливо сильним для неї було усвідомлення, що ці люди свідомо виступили проти держави, громадянами якої залишалися. «Тут ти росіянин, захищаєш Україну, виступаєш проти режиму, а там тебе за це засуджують. Для мене це дуже благородний вибір», – пояснила медикиня. Зараз Анастасія служить бойовою медикинею та очолює групу медичної евакуації, яка займається вивезенням поранених військових із поля бою.