В Україні цього літа спостерігається масштабне маловоддя, яке вже впливає на водокористування, економіку та екологію. За даними Українського гідрометцентру, рівні води на багатьох річках опустилися нижче історичних мінімумів, а водність Дністра, Південного Бугу та інших річок становить лише 8–40 % від норми.

Зміна клімату спричиняє тривалі посухи, дефіцит опадів і підвищене випаровування, що змінює водний режим українських річок. У липні 2026 року через маловоддя було обмежено спеціальне водокористування для 294 користувачів, що вже позначається на господарській діяльності. Найскладніша ситуація зафіксована у Карпатському регіоні, басейнах Середнього Дніпра, Прип’яті, Південного Бугу та Дністра.

Ця проблема не обмежується Україною. У Європі, зокрема на Дунаї, рівень води впав до рекордно низьких позначок. Через це в Угорщині вперше за 44 роки поетапно виводять з експлуатації АЕС “Пакш”. У Румунії підірвали скелю для збільшення припливу води до АЕС «Чернавода». У Сербії рівень Дунаю впав нижче антирекорду 1909 року, що спричинило зупинку пасажирського судноплавства та загрозу роботи нафтопереробного заводу.

Україна, головуючи в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай, ініціювала спільний огляд ситуації з маловоддям у країнах басейну. За словами представників комісії, кліматичні зміни не визнають кордонів, тому відповідь має бути спільною. Також розробляються удосконалені індикатори для оцінки посух, що допоможуть прогнозувати ризики та ухвалювати управлінські рішення.

Особливо гостро стоїть питання управління водними ресурсами Дністра. Через низьку водність не вдається повністю наповнити Дністровське водосховище, яке забезпечує водою Одещину та понад 80 % населення Молдови. Комісія зі сталого використання басейну Дністра вже кілька разів коригувала режими скидів води, ухвалюючи рішення в режимі реального часу з урахуванням потреб обох країн.

Для ефективного управління водними ресурсами необхідна сучасна цифрова система — державний водний кадастр. Це база даних про кількість, якість і використання води, що забезпечить прозорість рішень і допоможе адаптуватися до кліматичних змін. За даними Рахункової палати, в Україні значно менше гідрологічних станцій, ніж у Польщі, що ускладнює моніторинг і прогнозування.

Як зазначають експерти, без якісних даних і сучасного водного врядування країна не зможе ефективно реагувати на виклики маловоддя і посух, що стають новою нормою через зміну клімату.