Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 4 серпня 2026 року одноголосно підтримав законопроєкт №15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної». Ініціатива була внесена 15 липня 63 депутатами з усіх фракцій та депутатських груп.

Проєкт передбачає посилення та оновлення правових механізмів захисту права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою. Зокрема, він усуває прогалини в мовному законодавстві та узгоджує норми окремих законів із чинним Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якому 16 липня виповнилося сім років.

Серед ключових змін – вимога для народних депутатів, керівників державних наукових установ і державних закладів культури володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Також розширюється захист права використовувати українську мову на роботі, зокрема під час прийому на роботу.

Проєкт зобов’язує попереджати користувачів про відсутність інтерфейсу державною мовою у комп’ютерних програмах. Уточнюється процедура розгляду скарг і здійснення контролю Уповноваженим із захисту державної мови, а також посилюються санкції за порушення закону.

Законопроєкт містить зміни до Виборчого кодексу та Закону «Про всеукраїнський референдум», які закріплюють обов’язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму володіти державною мовою і застосовувати її під час виконання повноважень.

Змінами до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеві ради мають створювати умови для розвитку і функціонування української мови на своїй території та сприяти її популяризації. Водночас місцеві державні адміністрації отримують повноваження сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин.

У позашкільній освіті забороняється використання державної мови країни-агресора. Працівники дитячих закладів оздоровлення та відпочинку мають забезпечувати українськомовне середовище та дотримання мовного законодавства.

Законопроєкт забороняє публічне виконання, показ і демонстрацію творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора.

Також передбачено, що громадські об’єднання можуть викладати власну назву поряд із державною мовою іноземною, мовою корінного народу або національної меншини, але не державною мовою держави-агресора або окупанта.

Інформація про підтримку законопроєкту надана Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, який провів засідання 4 серпня 2026 року.