Уряд розробляє механізм часткового відкриття експорту природного газу, який передбачає продаж надлишку ресурсу з жорстким регулюванням, щоб уникнути тиску на внутрішній ринок і не загрожувати зимовому споживанню.

Після початку повномасштабної війни промислове та комерційне споживання газу впало майже вдвічі, тоді як приватна видобуток залишився відносно стабільним. За оцінками директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, приватні компанії щомісяця видобувають близько 300–330 млн кубометрів газу. Зупинка роботи морських портів і скорочення виробничих потужностей експортоорієнтованих підприємств додатково зменшили попит на газ у нерегульованому сегменті, що призвело до профіциту.

Цей надлишок тисне на внутрішні ціни: у липні український газ коштував більш ніж на 30% дешевше за європейський, а різниця з цінами на хабі TTF перевищила 20 євро за МВт·год. За даними Омельченка, у підземних сховищах станом на 26 липня зберігалося близько 13,1 млрд кубометрів газу, що більше, ніж торік, але це не свідчить про загальний надлишок, а лише про профіцит у певному сегменті ринку.

Обмежений внутрішній попит позбавляє видобувні компанії частини доходів, тоді як російські удари системно пошкоджують газову інфраструктуру, що потребує значних інвестицій для ремонту та буріння нових свердловин. Відсутність додаткового ринку збуту може призвести до скорочення буріння і відкладення ремонтів, що загрожує зниженням видобутку у майбутньому.

Проєкт урядового рішення передбачає контрольований експорт із кількома запобіжниками: ліміт не більше 15% від фактичного місячного видобутку попереднього місяця (приблизно 45–50 млн кубометрів), продаж виключно через відкриті біржові торги з публічною інформацією, ліцензування учасників, контроль обсягів, заборона переносу невикористаних квот на наступний місяць і право держави оперативно зупинити експорт у разі загроз для енергобезпеки.

Як зазначає голова комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів України, віцепрезидент ICC Ukraine з питань енергетики Олександр Трохимець, важливо не сам факт експорту, а якість механізму, який має одночасно захищати внутрішній ринок і забезпечувати ресурси для відновлення після атак.

Директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко підкреслює, що експорт має бути обмеженим і під повним контролем держави, з можливістю швидко припинити його у разі ризиків для зимового балансу.

Виручені від експорту кошти планують спрямувати на ремонт пошкодженої інфраструктури, закупівлю обладнання, буріння нових свердловин і збільшення видобутку. Трохимець пояснює: "Якщо частину надлишкового газу дозволять експортувати, компанії отримають додаткові ресурси для ремонту інфраструктури, нового буріння та підтримки видобутку. Продають газ там, де він дорожчий, і отримують кошти, щоб видобувати більше в Україні".

Експерти наголошують, що ліміт у 15% не повинен бути автоматичним дозволом. Омельченко вказує на необхідність враховувати запаси у сховищах, темпи закачування, прогнозний баланс до кінця зими, обсяги видобутку і імпорту, потреби газового генерації, можливі морози та стан критичної інфраструктури.

Петренко додає, що остаточне рішення має гарантувати відсутність ризиків для внутрішніх поставок, виконання графіка закачування в підземні сховища та дотримання прогнозного балансу країни.

Подібний підхід уже застосовується в електроенергетиці, де експорт відкривається або обмежується залежно від стану енергосистеми. Таким чином, експорт газу має відбуватися лише за наявності підтвердженого надлишку, що не загрожує енергетичній безпеці в опалювальний сезон.

За словами Омельченка, предметом дискусії має бути не дилема "експортувати чи ні", а чи здатна держава створити механізм, який дозволить обмежено продавати надлишок газу без шкоди для підготовки до зими, забезпечить кошти для відновлення та підтримки видобутку і сприятиме зміцненню газового ринку України.

Таким чином, контрольований експорт може стати інструментом перетворення локального надлишку газу на інвестиції у майбутню українську видобуток і посилення енергетичної безпеки країни перед наступним опалювальним сезоном.