У травні 2023 року Михайло Драпатий, командир другого механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців у 2014 році, дав велике інтерв’ю команді Ukraїner під час роботи над документальним проєктом «Підрозділи перемоги». У 2023 році це інтерв’ю не викликало широкого резонансу, але після призначення Драпатого Головнокомандувачем Сил оборони України у липні 2026-го відео було опубліковане повторно — цього разу у повному форматі. Саме цей варіант розмови став предметом активного обговорення в суспільстві вже другий тиждень поспіль.

Однією з ключових тем інтерв’ю стали Донеччина та Луганщина. Драпатий описав сильні проросійські настрої, з якими українські військові зіткнулися на сході України у 2014 році. За його словами, значна частина населення тривалий час залишалася байдужою до питання, у якій державі жити, через недостатню системну роботу України в регіоні з питань державності, освіти та патріотичного виховання. Водночас він не вважає населення Донбасу «втраченим» і наголошує, що з людьми потрібно системно працювати, а українські кордони не можуть бути предметом сумнівів.

Проте серед висловлювань Драпатого були й такі, що викликали обурення у значної частини мешканців промислового сходу України. Зокрема, він назвав їх «халявщиками» і «ледачими», що не лише образливо, а й суперечить реальності. Ці слова викликали палкі дискусії серед східняків, домінуючою емоцією яких стало обурення.

Гострий аналіз ситуації надав маріуполець Данило Ребро у своєму дописі у Facebook. Він пояснює, що подібні заяви розділяють суспільство і руйнують ідею «Єдиної країни». Ребро нагадав про численні проукраїнські акції на Донеччині навесні 2014 року, які супроводжувалися тиском і насильством з боку сепаратистів. Він підкреслює, що після «звільнення» Маріуполя 9 травня 2014 року проукраїнські мітинги припинилися через погрози, а місцеві патріоти опинилися в складній ситуації між сепаратистами та представниками інших регіонів.

За словами Ребра, влада після Майдану уклала пакт із Партією регіонів, що сприяло посиленню сепаратистського руху на сході. Проукраїнські жителі Донеччини фактично були покинуті наодинці з агресією, а суспільство отримало міф про «невдячних маріупольських ватників». Це призвело до того, що багато маріупольців почали сприймати себе як «другий сорт», а військові та гості міста часто називали його «недостойним України». Ребро нагадує про викладача соціології Богдана Васильовича Слющинського, який усе життя працював над розвитком українського суспільства в Маріуполі і залишив значну культурну спадщину, підкреслюючи, що професіонал у військовій справі не завжди є експертом у соціології.

Данило Ребро висловлює надію, що колись історія маріупольського спротиву отримає справедливу оцінку. Відео з його коментарями та хронікою подій весни 2014 року доступне для перегляду за посиланням у дописі.