Уночі проти 9 серпня Росія знову атакувала Україну, найбільше постраждала Одеська область. Для удару окупанти застосували понад 200 безпілотників, а також балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети Х-31П.
Ракети Х-31П є протирадіолокаційним варіантом радянської тактичної керованої ракети Х-31, що використовується з винищувачів МіГ-29, Су-27, Су-24, Су-34, Су-35 та МіГ-31. Ці ракети призначені для знищення радіолокаційних станцій (РЛС) у складі зенітних ракетних комплексів, артилерійських РЛС, а також інших джерел радіовипромінювання, зокрема станцій активних перешкод і радіостанцій зв’язку.
Х-31П оснащена пасивною головкою самонаведення ГСНЛ–112, що дозволяє їй виявляти та уражати радіолокаційні цілі. Вона була прийнята на озброєння у 1988 році. Існують кілька модифікацій ракети: Х-31ПД з дальністю пуску до 180-250 км і збільшеною бойовою частиною, а також Х-31ПК із неконтактним датчиком підриву «Крапля» і бойовою частиною підвищеної ефективності.
За словами військового експерта Михайла Жирохова, протирадіолокаційні ракети, зокрема Х-31П, мають пасивний сенсор, який сприймає випромінювання ворожих радарів і наводить ракету саме на сигнал РЛС. Це робить зенітні ракетні комплекси безпорадними без радарів. Російська авіація часто застосовує такі ракети, запускаючи спочатку безпілотники або фейкові цілі, щоб відвернути увагу українських РЛС, а потім випускаючи ракети Х-31П по радіолокаційних станціях.
Технічні характеристики Х-31П включають мінімальну дальність пуску 15 км, максимальну — 110 км, ймовірне відхилення 5-8 метрів, середню швидкість польоту 600-700 м/с, довжину 4700 мм, діаметр 360 мм і масу бойової частини 87 кг. Носіями цієї ракети можуть бути різні літаки, зокрема Су-17, Су-24М, Су-27К-2, Су-30МК, Су-35, МіГ-29К, МіГ-35 та інші.
Таким чином, Х-31П залишається одним із основних засобів ураження радіолокаційних цілей у російському арсеналі, що робить її важливим елементом сучасних бойових дій.