В інтернеті почастішали випадки поширення емоційних повідомлень із фотографіями нібито загиблих українців від російських обстрілів. Підписані такі публікації агресивними закликами перейти за сторонніми посиланнями для перегляду «повних списків» або «деталей події».
Перевірка показала, що опубліковані зображення створені штучним інтелектом і не мають жодного стосунку до реальних людей чи подій. За даними Центру протидії дезінформації, основною метою таких маніпуляцій є накручування охоплень: емоційні кадри змушують користувачів активніше реагувати, коментувати та поширювати повідомлення.
Крім того, автори таких схем прагнуть збільшити кількість підписників, спонукаючи переходити на сумнівні канали чи ресурси. Перехід за підозрілими посиланнями може призвести до втрати облікових записів і витоку конфіденційної інформації.
Фахівці радять звертати увагу на ознаки штучного походження фото: неестественність рис обличчя, асиметрію, надто гладку шкіру, дивні зрачки або викривлені зуби. Також варто помічати анатомічні помилки на руках і пальцях, нечіткі деталі на фоні, неправильні написи або символи, а також відсутність конкретної інформації про місце, час і першоджерело зображення.
Для захисту від обману експерти рекомендують критично оцінювати емоційний контент у соцмережах, не переходити за підозрілими посиланнями, не підписуватися на сторінки, що спекулюють на трагедіях, і перевіряти фото та факти в офіційних джерелах перед тим, як реагувати чи поширювати публікації.