Той, хто 1 січня 2025 року змінить Антоніу Гутерріша на посаді генерального секретаря ООН, зіткнеться з організацією, яка перебуває у найглибшій кризі за всю свою історію. Як повідомляє The Financial Times, під загрозою опинилася не лише актуальність, а й саме існування ООН як глобального органу, що встановлює правила для світу — від питань миру та безпеки до кліматичних викликів.

За даними FT, головна проблема полягає у втраті впливу організації: Росія та США дедалі частіше ігнорують її рішення, а багато інших країн ставлять під сумнів доцільність структур, які відображають розклад сил 1945 року, а не сучасну геополітику. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та зростання протистояння між великими державами, Рада Безпеки ООН фактично заблокована, а авторитет організації як посередника у глобальних конфліктах суттєво знизився — її голос майже не чути у війнах за Україну, Газу чи Іран.

Крім політичної кризи, ООН стикається з фінансовими труднощами: США та інші донори скорочують фінансування, а бюрократія та численні агентства потребують глибоких реформ. Колишня віцепрезидентка Коста-Рики Ребека Грінспан, яку вважають фавориткою на посаду нового генсека, наголошує, що пріоритетом має стати «зупинити перехід дебатів про майбутнє ООН від скептицизму до фаталізму». Вона підкреслює: «ООН критикують ті, хто стурбований її майбутнім».

З моменту створення ООН її керівники намагалися обходити вето п’яти постійних членів Ради Безпеки — США, Китаю, Росії, Великої Британії та Франції. Однак нині це завдання стало майже нездійсненним. Всі три основні напрями діяльності ООН — безпека, розвиток і права людини — перебувають під загрозою. Високопосадовці ООН вказують на Росію як головного блокувальника, але США також ігнорують організацію, а Китай, другий за величиною спонсор, часто підтримує Росію у блокуванні західних ініціатив.

Серед кандидатів на посаду генерального секретаря лідирують Ребека Грінспан, посол Гайани в ООН Керолін Родрігес-Біркетт та генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Остаточний вибір залежатиме від голосування Ради Безпеки, і кандидат має влаштовувати всі п’ять країн із правом вето. Водночас США прагнуть знайти баланс між поступливістю майбутнього генсека та його здатністю до реформ і відповідальності за глобальні кризи.

Грінспан наголошує на важливості холоднокровної дипломатії та співпраці, згадуючи свій досвід у реалізації Чорноморської зернової угоди 2022 року. Рафаель Гроссі, у свою чергу, заявляє про готовність бути посередником за будь-яких умов: «Якщо я стану генеральним секретарем, ви побачите, як я потискаю руки людям, які, можливо, роблять дуже погані речі».