Дмитро Борзих, колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у «справі адвокатів-хакерів», подав до Печерського районного суду Києва позов проти медіа ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової.
У позові Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та низки подальших публікацій. Зокрема, він оскаржує публікацію свого імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком. Крім того, Борзих просить стягнути з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч — на правову допомогу, хоча сам є практикуючим адвокатом.
За даними НАБУ, яке підтвердило статус Борзих як підозрюваного у кримінальному провадженні №52023000000000620, він разом із двома іншими адвокатами компанії «Гарантія ваших прав» нібито отримували несанкціонований доступ до матеріалів понад 100 кримінальних проваджень, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Ця інформація стала предметом розслідування ZN.UA.
Представники ZN.UA вважають, що Борзих намагається через цивільний процес отримати оцінку обставин, які є предметом кримінального провадження НАБУ. Адвокат ЗМІ Євген Воробйов назвав позов ознакою SLAPP — стратегічного позову проти участі громадськості, спрямованого на тиск на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
Розгляд справи відбувається у Печерському районному суді Києва. Після кількох перерозподілів та самовідводів суддів, справа дісталася судді Олексію Соколову. Водночас ZN.UA повідомляло, що голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих.
Редакція ZN.UA наголошує, що цей позов — не приватний конфлікт, а питання права медіа інформувати суспільство про підозрюваних у справах топкорупції. Відповідно до частини 4 статті 296 Цивільного кодексу України, ім’я підозрюваного можна публікувати лише за його згодою до обвинувального вироку. Верховний Суд у 2025 році підтвердив буквальне застосування цієї норми.
Проте український підхід відрізняється від європейського, де свобода слова та суспільний інтерес мають пріоритет, а називати підозрюваних дозволено навіть до вироку. Це особливо важливо в контексті війни та євроінтеграції України.
Редакція також звертає увагу на загрозу нових законодавчих ініціатив, які можуть обмежити публічну комунікацію правоохоронців і медіа щодо кримінальних проваджень. Це створює ризик «сліпої зони» для суспільства у питаннях боротьби з корупцією.
ZN.UA заявляє про намір захищати свою позицію в суді, наголошуючи на праві медіа називати суспільно значущі факти та осіб, яких вони стосуються, а також на праві суспільства знати ці факти.