Українська оборонна компанія Fire Point залучила 13 європейських виробників до створення системи протиракетної оборони Freyja, а загальна кількість партнерів може зрости до 20. Це має допомогти збільшити виробничі потужності проєкту, повідомила CEO Fire Point Ірина Терех агентству Reuters.

Європейські компанії надаватимуть радари, системи наведення та інші компоненти, які Fire Point уже почала інтегрувати у єдиний комплекс. Перший успішний перехоплення балістичної ракети планують здійснити до середини 2027 року.

Проєкт Freyja офіційно стартував у липні 2026 року в Парижі за участі десяти урядів і 12 оборонних компаній, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales і Saab. Норвезька компанія Kongsberg відповідає за командний центр системи, а німецька Diehl Defence веде переговори про постачання головки самонаведення, що використовується в комплексах IRIS-T. Fire Point також веде переговори з українськими державними виробниками ракет, але їхні назви не розкривають.

«Зараз ми перебуваємо на найінтенсивнішому й найскладнішому етапі — остаточно збираємо все разом із радарами спостереження, радарами супроводу та головками самонаведення», — зазначила Ірина Терех.

Партнери фінансуватимуть дослідження та розробку до створення мінімально життєздатного продукту, яким у Fire Point вважають успішне перехоплення балістичної ракети.

Основою комплексу стане FP7.X — швидша версія балістичної ракети FP7, розробленої Fire Point. Компанія провела щонайменше п’ять випробувань перехоплювача і планує виробляти одну ракету менш як за 1 мільйон євро. Це приблизно у чотири-шість разів дешевше за ракету американського комплексу Patriot.

Одна пускова установка Freyja матиме від чотирьох до шести ракет. За оцінкою експерта Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіана Гоффмана, щоб імовірність промаху всіх шести ракет не перевищувала 5%, кожен перехоплювач має влучати в ціль приблизно у 40% випадків.

Система матиме відкриту архітектуру, що дозволить замінювати окремі компоненти, наприклад, радар Weibel або обладнання Saab.

Паралельно Fire Point розробляє ударну версію FP7 для ураження наземних цілей. Вона пройшла близько 15 тестових запусків і зараз проходить кодифікацію в Міністерстві оборони. За словами Терех, цей процес триватиме ще два-чотири тижні.

Перше бойове застосування FP7 планують на початок осені 2026 року, а більшу балістичну ракету FP9, здатну, за заявами розробників, долетіти до Москви, — наприкінці осені.

Архітектура FP7 частково базується на радянських розробках ракет для систем С-300 і С-400, проте Fire Point зазначає, що сучасна ракета має лише близько 20% спільних рішень із ними.

Раніше DOU повідомляв, що Fire Point працюватиме над системою виявлення і перехоплення балістики FREYJA разом із німецькою компанією HENSOLDT.