Керівник підприємства має право ініціювати анулювання бронювання працівника через портал «Дія» без його особистої згоди. Про це повідомив юрист Сергій Сиренко.
За його словами, підпункт 8 пункту 31 Порядку №76 передбачає, що роботодавець може подати обґрунтовану заяву про зняття броні через «Дію» без необхідності отримувати згоду самого працівника. Раніше існувало обмеження на подачу таких заяв — не частіше ніж раз на 5 днів. Проте Постанова №862 скасувала це обмеження, тож юридично роботодавець може подавати клопотання щодня. Наразі сервіс «Дія» ще проходить технічну адаптацію, тому підприємствам радять враховувати, що фактично залишається 5-денне «вікно» для подачі заяв.
Юрист наголосив, що зняття броні як покарання за порушення трудової дисципліни є незаконним. Бронювання має забезпечувати потреби економіки та оборони, а не служити засобом впливу на працівника. Стаття 147 Кодексу законів про працю містить вичерпний перелік дисциплінарних стягнень — це догана та звільнення. Зняття броні серед них відсутнє, тому його застосування як покарання не передбачене законом.
Спроби позбавити працівника броні за порушення внутрішнього розпорядку можуть призвести до скарг до Держпраці, судових позовів про дискримінацію та примус, а також кримінальної відповідальності керівництва у разі зловживань або примусу до звільнення.
Законними підставами для анулювання броні є: звільнення працівника, кадровий перевід на посаду, що не підпадає під критерії бронювання, або перевищення квоти бронь на підприємстві. У разі перевищення квоти керівник зобов’язаний подати заяву про анулювання «зайвої» броні протягом 10 робочих днів. Ігнорування цього може призвести до втрати статусу критичності для всього підприємства.