Аналітики програми «Прозорі міста» дослідили, наскільки просто мешканцям 50 найбільших міст України знайти інформацію про укриття. Вони перевірили офіційні сайти та геопортали міських рад: чи є там мапи захисних споруд, наскільки вони зручні та актуальні. Оцінювали точність адрес, типи укриттів, режим доступу, наявність контактів для скарг і адаптацію для мобільних пристроїв.
Паралельно команда провела онлайн-опитування серед жителів понад 20 міст, зібравши 55 анкет. Містяни перевіряли, чи відчинені найближчі сховища і чи відповідає інформація на мапах дійсності. Це дозволило порівняти офіційні дані з реальним досвідом користувачів. Водночас, як зазначають аналітики, опитування не є репрезентативним через невелику вибірку.
За результатами дослідження, 39 із 50 муніципалітетів розмістили посилання на мапи укриттів на своїх сайтах, причому у 35 містах це пряме посилання з головної сторінки. Однак лише у шести містах (Київ, Кривий Ріг, Луцьк, Львів, Хмельницький, Шептицький) можна дізнатися, коли мапу оновлювали востаннє, і то не завжди просто. Водночас у 11 містах (зокрема Кременчук, Черкаси, Полтава) знайти актуальну мапу на офіційних ресурсах не вдалося, хоча частина інформації є на порталах обласних адміністрацій чи ДСНС.
Опитування показало, що 71% респондентів змогли знайти мапу укриттів, але шукали її у різних місцях: на сайтах міськрад, у мобільних додатках (наприклад, «Київ Цифровий» чи «Дія»), через Google. Проте майже третина користувачів шукала мапу саме в застосунках, а ще 23% — через пошукові системи. Це свідчить про відсутність єдиного зручного джерела для всіх містян.
Проблеми з якістю інформації
Хоча більшість мап відкриваються на смартфонах, лише на 11 із них адреси укриттів та їхні типи вказані чітко. У 59% опитаних не виникло труднощів із визначенням найближчого сховища, ще третина отримала лише часткову інформацію. В екстрених ситуаціях це може ускладнити пошук безпечного місця, особливо для тих, хто погано орієнтується у місті.
«Майже половина (47,8%) тих, хто намагався скористатися знайденим укриттям, заявили про проблеми з реальним доступом», — йдеться у звіті аналітиків.
Ще одна проблема — зворотний зв’язок: контакти для скарг чи повідомлень про проблеми є лише на трьох ресурсах, а повні дані про відповідальних осіб — на п’яти. Водночас 54% опитаних містян змогли знайти потрібний контакт самостійно.
Приклади міст
Київ має найбільш функціональну карту укриттів, доступну у застосунку «Київ Цифровий», з інформацією про режим доступу, пошук найближчого сховища та формою для звернень. Проте дату оновлення мапи знайти складно — вона є лише на Порталі даних Києва. У Вінниці інтерактивна карта доступна з головної сторінки, містить детальний опис і форму зворотного зв’язку, але бракує інформації про дату оновлення. У Дніпрі та Харкові мапи є, але вони містять мінімум корисної інформації для відвідувачів, а у Харкові мешканці вважають метро єдиним надійним укриттям.
Аналітики підсумовують: попри наявність мап у більшості міст, їхня якість та актуальність залишаються проблемою. Часто бракує інформації про оновлення, контакти відповідальних осіб та зручних каналів зворотного зв’язку.
