Коли поліція викриває шахрайський кол-центр, вилучає обладнання і затримує операторів, через кілька днів або тижнів на його місці з’являється новий офіс із тим самим механізмом обману. Організатори таких схем зазвичай залишаються поза увагою правоохоронців, бо чинне кримінальне законодавство реагує лише на факт заволодіння чужим майном, а не на створення інфраструктури шахрайства.

За даними правоохоронних органів, лише на Дніпропетровщині у 2025 році припинено діяльність 69 кол-центрів, а в одному резонансному випадку вилучено понад 200 одиниць техніки. Офіс генерального прокурора повідомляє про близько 800 обшуків по всій країні з липня 2025 року, з яких 150 проведено у міжнародній співпраці, та вилучення понад 25 тисяч одиниць техніки для масових обдзвонів. За інформацією Національного банку України, збитки від кібершахрайства зросли на 25% у 2024–2025 роках, що свідчить про неефективність лише репресивних заходів без зміни законодавчої бази.

Технологія роботи кол-центрів у світі схожа: автоматизований масовий обдзвін із підміною номера, постійна заміна SIM-карток, заготовлені сценарії обману. У США впровадили систему STIR/SHAKEN для підтвердження достовірності номера, у Великій Британії оператори аналізують поведінку номерів, в Австралії відповідальність розподілена між операторами, банками та державою, а в Сінгапурі запроваджена офіційна реєстрація корпоративних номерів. Індія створила державний реєстр легальних масових розсилок, де незареєстровані номери блокуються.

Українське законодавство потребує поєднання технічного і кримінально-правового рівнів контролю. Технічний рівень передбачає реєстрацію «професійних номерів» для юридичних осіб і ФОП, а також обмеження на кількість унікальних дзвінків із звичайних номерів, що дозволить відрізняти кол-центри від приватних користувачів. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтями 190-1 та 363-2, які передбачають відповідальність за організацію місць для незаконної комунікації з метою шахрайства та за сам факт масової комунікації з незареєстрованих номерів.

Ця модель не обмежує свободу спілкування громадян, адже стосується лише масових професійних дзвінків, а не приватних розмов. Контроль базується на технічних параметрах дзвінків — кількості унікальних абонентів і часових характеристиках, без аналізу змісту розмов чи персональних даних. Такі заходи вже використовують оператори зв’язку для боротьби зі спамом, і їхнє розширення допоможе ефективніше протидіяти шахрайським кол-центрам в Україні.