Україна розробляє власний закон про штучний інтелект через виклики, пов’язані з війною, а не копіює європейський, повідомив Олексій Костенко, завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України.
За словами експерта, європейський закон про ШІ створювався для мирного використання технологій і не враховує особливостей воєнного часу, з якими стикається Україна. Костенко наголосив, що Україна має практичний досвід застосування штучного інтелекту у війні, зокрема для наведення дронів і захисту від російських атак. Через це країна потребує унікального законодавства, яке відповідатиме українським реаліям, а не лише європейським підходам.
У 2023 році робоча група при Міністерстві цифрової трансформації має підготувати закон про ШІ, який синхронізує українське законодавство з правилами Європейського Союзу, повідомляє Мінцифри. Однак, за словами Костенка, у законі варто використати концепцію "оборонного прискорення", запропоновану засновником Ethereum Віталієм Бутеріним. Ця ідея полягає в тому, що технологічний розвиток має спрямовуватися на створення захисних технологій, які роблять оборону дешевшою і ефективнішою за напад.
"Якщо дрон-перехоплювач із ШІ-наведенням коштує кілька тисяч доларів, а ракета, яку він знищує, — мільйон, напад стає значно менш вигідним", — пояснив Костенко.
Експерт також звернув увагу на проблему залежності України від іноземних AI-моделей, що підтверджує випадок із відключенням нових моделей Claude у США. Це вказує на дві ключові проблеми для України: відсутність власного законодавства для регулювання ШІ та ризики, пов’язані з використанням іноземних технологій у державних і бізнес-сервісах.