Чорногорія, яка найближчим часом має стати членом ЄС, може створити нові складнощі у переговорному процесі щодо наступного багаторічного бюджету блоку.
Минулого місяця Європейська комісія представила фінансовий пакет для вступу Чорногорії, яка є найпрогресивнішим кандидатом серед країн Західних Балкан. Економічна вартість інтеграції країни з населенням близько 626 тисяч осіб оцінюється у 3,2 мільярда євро — менше одного євро на кожного платника податків у ЄС, або, як зазначають чиновники Комісії, менше вартості чашки кави.
Проте, хоча фінансовий вплив на бюджет ЄС, який наближається до 2 трильйонів євро, є незначним, вплив Чорногорії на вже чутливі переговори може бути значно більшим. Як повідомив Euronews один із дипломатів ЄС, "фінансовий пакет Чорногорії викличе суперечки не стільки через гроші, скільки через принципи".
Після тривалої стагнації з моменту приєднання Хорватії у 2013 році, розширення ЄС набуло нового імпульсу. За словами представників Комісії, за останні шість місяців досягнуто більше прогресу, ніж за попередні десять років. Водночас це призвело до закликів реформувати процес вступу, зокрема запровадити нові демократичні гарантії та поступову інтеграцію для таких кандидатів, як Україна.
Чорногорія стала тестовим кейсом для майбутніх раундів розширення, адже підготовка угоди про вступ розпочалася лише кілька тижнів тому. "Чорногорія — це прецедент. Її не мало б бути, але вона є", — зазначив інший дипломат, підкреслюючи, що позиції держав-членів у переговорах щодо нового Багаторічного фінансового плану хочуть відобразити саме у цьому питанні.
Головним каменем спотикання є питання фінансування додаткових витрат, які принесе Чорногорія — чи буде це за рахунок перерозподілу існуючих ресурсів, чи шляхом пошуку нових джерел. Це питання ускладнюється різними політичними пріоритетами країн-членів: південні та східні держави наполягають на збільшенні коштів для політики згуртованості та сільського господарства, тоді як північні столиці віддають перевагу фінансуванню конкурентоспроможності та оборони.
Якщо Чорногорія стане членом ЄС, вона перетвориться на так званого "нетто-отримувача", отримуючи більше коштів, ніж сплачує. За пропозицією Комісії, значна частина фінансування для Чорногорії буде переорієнтована з програми розвитку Global Europe, оскільки країна втратить право на допомогу розвитку. Ці кошти перенаправлять на сільськогосподарські та регіональні програми. Проте, як фінансуватимуть інші програми, поки що не визначено.
Комісія пропонує пропорційне збільшення фінансування для оборони та конкурентоспроможності, щоб "забезпечити відсутність негативного впливу на фінансування для ЄС-27". Однак залишається відкритим питання, звідки візьмуть додаткові кошти — це можуть бути або нові надходження від загальноєвропейських податків (власні ресурси), або збільшення національних внесків.
Країни-нетто-платники, такі як Німеччина та Нідерланди, відомі як «фіскальні обережні», наполягають на зменшенні загального розміру бюджету ЄС, щоб мінімізувати національні внески, і, ймовірно, підтримають перерозподіл існуючих ресурсів.
Хоча сума для окремих національних бюджетів може бути незначною, це питання встановить прецедент для майбутніх угод про вступ — чи то для менших країн, як Албанія та Молдова, чи для складнішого випадку України. Це може вплинути не лише на розподіл коштів у блоці, а й стримати багатші країни, які з самого початку будуть нетто-платниками, від бажання вступати до ЄС.
Зокрема, Ісландія планує провести референдум наприкінці серпня щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС після призупинення своєї заявки у 2015 році.
"Чорногорія встановлює прецедент", — зазначив ще один інформований співрозмовник. — "ЄС має бути послідовним у майбутніх процесах вступу. З якого фонду надходитимуть кошти, буде предметом суперечок".