Американський політичний аналітик Олександр Мотиль у статті для National Security Journal наголосив, що поступова блокада Криму може стати найефективнішим засобом для примушення Володимира Путіна капітулювати у війні проти України.

За словами професора, зупинити Путіна може лише реальна військова поразка, як це було з Адольфом Гітлером. Найреалістичнішим сценарієм він вважає саме поступове блокування півострова, що призведе до масового відтоку російських військових і цивільних, через що Крим фактично буде втрачено Росією. Така поразка стане потужним стратегічним ударом і для країни, і для самого Путіна, який, втративши інтерес до життя, може стати токсичним для всіх у Росії, що прискорить його кінець навіть через внутрішні механізми.

Аналітик також припускає, що у разі блокади Криму США діятимуть швидше, щоб скористатися ситуацією і поділити з Україною перемогу. Водночас, якщо не вдасться повернути Крим, принаймні потрібно зробити його «не російським», щоб відбулися вирішальні зміни.

Наразі Росією фактично керує ФСБ, яка стала «керуючою компанією країни», як зазначає московський політичний аналітик Андрій Колесніков. Він додає: «Політична адміністрація, Міністерство закордонних справ і фінансово-економічний блок перетворилися лише на технічний персонал, який обслуговує рішення, ухвалені з ухилом у бік спецслужб».

У контексті південного фронту, 7 серпня близько 15:00 російський удар ракетою-дроном «Бандероль» пошкодив футбольний стадіон «Чорноморець» в Одесі. Руйнування торкнулися даху та трибун, постраждали двоє людей, повідомляє ДСНС. Через це матч «Чорноморець» – «Колос», запланований на 8 серпня, було перенесено на пізніший термін відповідно до регламенту проведення змагань.

Футбольні чиновники зазначають, що хоча вболівальники поступово повертаються на трибуни, матчі проводяться з обмеженнями через воєнний стан. Максимальна кількість глядачів визначається місцевою владою та службами безпеки з урахуванням місткості укриттів. Наприклад, на початку 2024 року «Чорноморець» міг приймати до 2000 вболівальників.

Автор статті гостро критикує таке рішення, називаючи футбольних чиновників «вбивцями», адже дозволяти проведення матчів із глядачами в прифронтовій Одесі під час війни є небезпечним. Він порівнює це з ситуацією в Харкові, де футбольні матчі поруч із лінією фронту не проводять, а також підкреслює, що вибухи відбуваються раптово, а сирена спрацьовує із запізненням.

Проведення матчів із уболівальниками під час війни може призвести до загибелі людей, і тоді відповідальні комісії визнають це злочином. Проте спочатку має статися трагедія, після чого буде офіційне визнання помилки. Водночас європейські клуби не дозволяють своїм командам грати в Україні за таких умов, але власних футболістів і вболівальників, як видно, не шкодують.