В Офісі президента, Міністерстві оборони та громадських радах дедалі частіше говорять про ухилянтів і пропонують обмежувати їхні політичні права, блокувати рахунки та створювати для них дискомфорт, прирівнюючи до злочинців.
Однак, як зазначає автор, перед тим, як вводити такі жорсткі заходи, необхідно законодавчо чітко визначити поняття "ухилянт". Наразі існує подвійний стандарт: якщо у людини немає грошей, зв’язків і потрібних знайомств — її вважають ухилянтом, а якщо є — вона має "правильно оформлені документи" і вважається законопослушною. Автор називає це "ухилянтами у законі".
Проблема у тому, що навіть ті, хто виїхав за кордон на законних підставах і роками не повертається, хоча раніше складав присягу Україні, залишаються поза чітким визначенням. Так само неясно, чи є ухилянтами колишні офіцери, силовики чи чиновники, які знайшли собі бронювання і спокійно спостерігають за війною збоку.
Особливу увагу автор звертає на родичів політичної та бізнес-еліти, які майже завжди знаходять законні підстави не брати участь у мобілізації. Це створює несправедливу систему, де бідні ухиляються незаконно, а багаті — законно.
Автор закликає спершу дати єдине юридичне визначення ухилення від захисту держави без винятків для посад, прізвищ, капіталів чи зв’язків. Лише після цього можна обговорювати обмеження політичних прав, блокування рахунків та інші репресії. Інакше, на думку автора, це не справедливість, а становий устрій держави.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.