Росія посилила атаки на мережу автозаправних станцій України, зокрема на сході та півдні країни, використовуючи бойові дрони. За останній місяць кількість ударів зросла до близько 20 на тиждень, а загалом пошкоджено або знищено близько 200 таких об’єктів.
Діма, 65-річний працівник АЗС на трасі до Павлограда у Дніпропетровській області, розповідає, що тепер для них життєво необхідним є додаток для відстеження російських дронів. «Це російський дрон Geran-3, він летить у наш бік. Вчора промахнулися, але повертаються знову. Ви маєте негайно покинути територію», — каже він, коли звучить повітряна тривога.
Раніше Росія зосереджувалась на ударах по великих енергетичних об’єктах — нафтопереробних заводах і сховищах. Нині ж у центрі уваги — «останній кілометр» паливної інфраструктури: автозаправні станції, які обслуговують цивільних, волонтерів, фермерів і військових. Російські війська застосовують різні типи дронів, зокрема Geran-3, які розроблені на основі іранських Shahed, а також довготривалі фіксованокрилі та короткодіючі FPV-дрони.
Ірада, 31-річна керівниця АЗС OKKO неподалік, зізнається, що працювати стало надзвичайно небезпечно. «Ми тікаємо щоразу, коли звучить сирена, але це складно, бо клієнти платять або заправляють авто, і немає гарантії, що встигну втекти», — каже вона. Ірада — мати-одиначка, її родичі залишаються на окупованих територіях. Вона додає, що хоч робота потрібна, умови настільки небезпечні, що персонал мав би отримувати надбавки за ризик, але наразі отримують лише тимчасовий захист біля кіоску.
Командир мобільної зенітної установки Андрій розповідає, що Geran-3 літає зі швидкістю близько 400 км/год і на більшій висоті, ніж попередні дрони, що ускладнює їх перехоплення. «Наш єдиний шанс — збити їх під час фінального піке, і часу на це мало», — пояснює він, показуючи на кулемет Browning і теплові ракети «Стінгер», які їм передали для боротьби з дронами.
АЗС «Восток Газ» також ледь уникнула руйнувань після того, як українська ППО збила дрон над заправкою. Сергій, 59-річний працівник, показує сліди від осколків на кіоску і каже, що постійно дивиться в небо, а при появі загрози кидається у кювет. Він вважає, що атаки — це помста за удари українських військових по російських нафтопереробних заводах. «Це помста. Росіяни зляться, що наші знищують їхні заводи», — говорить Сергій.
Попри небезпеку, клієнти продовжують приїжджати за пальним, а працівники не збираються припиняти роботу. «Наші клієнти все одно потребують бензину. Я маю працювати і не збираюся зупинятися», — каже Сергій.