Аутоімунні захворювання, які сьогодні вражають мільйони людей, можуть бути наслідком генетичних змін, що виникли під час пандемії Чорної смерті у XIV столітті. Генетики встановили, що певний варіант гена ERAP2, який підвищував шанси вижити під час бубонної чуми, нині пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку аутоімунних хвороб.
За даними дослідників, під час пандемії, що забрала життя близько половини населення Європи, Північної Африки та Близького Сходу, люди з варіантом ERAP2 мали приблизно на 40% вищі шанси побороти хворобу. Цей ген відповідає за вироблення білка, який допомагає імунній системі розпізнавати збудників інфекцій, «розрізаючи» білки патогенів на дрібніші фрагменти для швидшої реакції імунітету.
Водночас існує менш ефективний варіант ERAP2, через який виробляється слабший білок. Носії цього варіанту були більш вразливими до чуми і частіше помирали, тому «захисна» версія гена стала поширенішою серед наступних поколінь. Однак сучасні дослідження показали, що цей варіант гена також пов’язаний із підвищеним ризиком аутоімунних захворювань, зокрема хвороби Крона, коли імунна система починає атакувати власні тканини організму.
За словами вчених, причина полягає у надмірній активності імунної системи: вона ефективно бореться з інфекціями, але водночас частіше «помиляється» і атакує здорові клітини. Крім того, дослідження останніх років показали, що носії «захисного» варіанта ERAP2 мали значно нижчий ризик тяжкого перебігу або смерті від COVID-19. Це свідчить про те, що генетичні зміни, які виникли сотні років тому, досі допомагають людині протистояти небезпечним інфекціям.
Вчені також відзначають, що пандемія Чорної смерті змінила людство не лише через відбір генів, а й через покращення загального стану здоров’я. Після епідемії частка людей, які доживали до 70 років, зросла приблизно з 10% до 20%, що свідчить про передачу більш стійких генетичних особливостей наступним поколінням. Історія гена ERAP2 демонструє, як еволюція допомагає виживати під час смертельних епідемій, але водночас залишає генетичні компроміси, наслідки яких відчуваються навіть через століття.