Після літургії у Серафимо-Дивеєвському монастирі очільник Російської православної церкви (РПЦ) заявив, що створення радянської атомної бомби в Сарові є проявом "благодаті й милості Божої" над Росією. Він також підкреслив, що не випадково ядерний центр виник у місці, пов’язаному із Серафимом Саровським, адже, за його словами, учені створили зброю, яка не дозволила ворогам "зруйнувати й поневолити" країну.
Ця заява не є випадковою чи вирваною з контексту: відповідний текст оприлюднений на офіційному сайті московського патріархату. Аналогічну тезу патріарх Кирило вже висловлював у жовтні 2023 року, стверджуючи, що російська ядерна зброя створювалася "за невимовним Божим промислом" і саме завдяки їй Росія зберегла незалежність. Таким чином, це не емоційний зрив, а послідовна ідеологічна конструкція.
Дослідники називають цей феномен "ядерним православ’ям" — поєднанням імперської ідеології, культу державної сили, месіанства та ядерного шантажу. У цій системі атомна бомба перестає бути лише засобом стримування, а стає сакральною реліквією, доказом особливої місії Росії і навіть "зброєю добра" у боротьбі з ворожим світом. РПЦ тісно пов’язана з військово-ядерним комплексом РФ: спочатку церква благословляла армію, потім виправдовувала агресію проти України як боротьбу зі "силами зла", оголосила війну "священною", а загиблим військовим пообіцяла відпущення гріхів. Тепер же сама зброя масового знищення проголошується проявом Божої милості.
З богословської точки зору це є грубою підміною понять. Божий промисел означає, що Бог може спрямувати навіть наслідки людського гріха до добра, але це не означає, що будь-який винахід, який посилює державу, автоматично створений або схвалений Богом. Називати атомну бомбу "благодаттю" означає вивертати християнство навиворіт, адже ця зброя створена для миттєвого знищення міст разом із дітьми, лікарнями та храмами. Замість Бога миру постає племінний бог російської держави, а замість Євангелія — військова доктрина і культ атомної зброї.
Ці слова Кирила суперечать навіть офіційним документам московського патріархату, які засуджують накопичення зброї масового знищення і наголошують на загрозі війни з її застосуванням для життя мільйонів людей. Ще у 2021 році митрополит Іларіон публічно заявляв, що церква не освячує зброю масового ураження і не повинна цього робити. Натомість нинішній очільник РПЦ фактично сакралізує створення атомної бомби.
Світове християнство реагує на мілітаризацію РПЦ критично. Всесвітня рада церков не визнає війну Росії проти України "священною" і засуджує використання релігійної мови для виправдання агресії. Понад тисяча православних богословів і мирян із різних країн підписали декларацію проти доктрини "русского міра", назвавши її хибним ученням, заснованим на етнофілетизмі та імперському націоналізмі. Католицька церква офіційно вважає аморальним не лише застосування, а й володіння ядерною зброєю.
Проблема полягає не лише в окремих скандальних заявах патріарха Кирила, а в тому, що РПЦ дедалі більше перетворюється на інструмент ідеологічного забезпечення російської імперії. У цій системі хрест стає державною емблемою, святі — покровителями військово-промислового комплексу, а атомна бомба — "милістю Божою". Це не просто відступ від християнства, а його цілеспрямоване знищення зсередини і заміна Євангелія культом держави, війни та смерті.