Чотири провідні правозахисні організації США подали позов до федерального суду проти адміністрації Дональда Трампа, звинувативши її у використанні «паралізуючих» санкцій проти Міжнародного кримінального суду (МКС) з метою підриву міжнародних зусиль із переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Як повідомляє The Guardian, позивачами виступили American Friends Service Committee, Центр конституційних прав, Human Rights Watch та Інститут відкритого суспільства. Вони стверджують, що санкції, спрямовані проти МКС, а також осіб і організацій, які співпрацюють із судом або допомагають йому, є «відверто незаконною атакою на міжнародне правосуддя».

Позов оскаржує указ Дональда Трампа від лютого 2025 року, який дозволив запроваджувати санкції щодо посадовців, суддів та інших осіб, що підтримують розслідування МКС щодо злочинів Ізраїлю в Палестині — одного з 18 розслідувань, які веде суд у Гаазі. Після того, як прокурор МКС у листопаді 2024 року видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта за злочини в Газі, США відповіли санкціями проти прокурорів і суддів МКС, трьох провідних палестинських правозахисних організацій та Франчески Альбанезе, спеціальної доповідачки ООН з питань прав людини на палестинських територіях.

У позові йдеться, що ці дії адміністрації Трампа підривають доступ до правосуддя для жертв серйозних порушень прав людини та криміналізують роботу тих, хто бореться з безкарністю, співпрацюючи з МКС, — включно з самими позивачами. На думку організацій, це порушує як конституційні гарантії свободи слова й асоціацій, так і міжнародні зобов’язання США.

За словами Кетрін Галлахер, старшої юристки Центру конституційних прав, яка представляє жертв у МКС, «адміністрація Трампа зробила безпрецедентний крок, не лише позбавивши палестинців і жертв тортур у США рівного доступу до правосуддя, а й криміналізувавши та покаравши їх, їхніх адвокатів, захисників і партнерів». Вона наголосила: «Усі жертви міжнародних злочинів — від Судану й України до Палестини й Афганістану — заслуговують на незалежний і сильний МКС, здатний виконувати свою місію без страху чи упередження».

Санкції США призвели до блокування рахунків, заборони на подорожі та відмови в доступі до цифрових сервісів для осіб, які працюють із МКС. Через глобальний вплив американських фінансових і технологічних компаній це ускладнило їхню діяльність навіть за межами США. Окрім того, санкції вплинули й на організації, які не були безпосередньо під санкціями, — зокрема на чотирьох позивачів, обмеживши їхню можливість представляти жертв у суді, подавати юридичні документи чи співпрацювати з палестинськими групами у справах, адвокації, дослідженнях і гуманітарних ініціативах.

Директор палестинської правозахисної організації Al Haq Шаван Джабарін розповів, що через санкції група не може користуватися банківськими рахунками чи отримувати пожертви, а близько 45 співробітників залишилися без зарплати. За його словами, санкції створили атмосферу страху: давні партнери припинили офіційні контакти, побоюючись покарання — до 20 років ув’язнення та великих штрафів.

Позов чотирьох американських організацій доповнює попередні судові виклики, зокрема позови Democracy in the Arab World Now (Dawn), Taxpayer Alliance Against Genocide та окремих осіб, що потрапили під санкції, включно з родиною Франчески Альбанезе та трьома суддями МКС. Виконавчий директор Open Society Justice Initiative Джеймс Голдстон назвав санкції «атакою на верховенство права, незалежних суддів і прокурорів, а також громадянське суспільство у США та світі». «Вони зраджують історичне лідерство США у справі міжнародного правосуддя», — додав він.