21 липня 1798 року біля пірамід Гізи відбулася битва, в якій французькі війська під проводом Наполеона Бонапарта здобули вирішальну перемогу над мамлюками. Ця подія стала початком великого західного інтересу до Єгипту та сприяла народженню єгиптології.
Французька кампанія в Єгипті мала на меті послабити вплив Англії, закріпитися на Близькому Сході й відкрити шлях до Британської Індії. Після захоплення Мальти експедиційний корпус Наполеона взяв Александрію і рушив на Каїр, де зустрів опір мамлюцької кінноти, що фактично керувала Єгиптом, хоч формально він був частиною Османської імперії. Французи застосували тактику суцільних квадратів, що дозволило їм стримати стрімкі атаки кінноти і перемогти.
За даними 24 Каналу, ця перемога мала значення не лише військове. Хоча французька армія згодом опинилася в ізоляції і змушена була капітулювати, Наполеон повернувся до Парижа героєм. Важливо, що він віз із собою команду вчених, які досліджували землю, людей, рослини, тварин і пам’ятки Єгипту. Ці дослідження лягли в основу багатотомної праці Description de l’Égypte, що перетворила Єгипет із міфологеми на об’єкт систематичного вивчення.
Значним відкриттям став розетський камінь, знайдений французами в липні 1799 року. Він містив текст трьома типами письма — ієрогліфами, демотикою та давньогрецькою, що згодом дозволило Жану-Франсуа Шампольйону розшифрувати давньоєгипетську писемність і започаткувати єгиптологію як науку. Саме після кампанії 1798 року інтерес до Єгипту в Європі почав стрімко зростати, а наступні покоління дослідників діяли в тіні наполеонівського прикладу.
Таким чином, битва біля пірамід стала не лише військовою подією, а й поштовхом до формування європейського наукового підходу до вивчення стародавнього Єгипту, що зберігає актуальність і сьогодні.